Бурівська ЗОШ I-II ступенів

/Files/images/IMG_2073.JPG

100 років! Чи багато це? Мабуть немало. 100 років – віковий ювілей нашої школи. Як перлина до перлини на вишуканому намисті, так рік за роком нанизані на срібну нитку життя будні нашої школи. Скільки дитячих очей бачили її віконця, скільки дитячих голосочків чули її стіни... Вона як добра матінка - голубка збирала щороку під своє тепле крило своїх пташенят – вихованців . Навчала, любила, виховувала, благословляла в далекі світи.

100 років минуло з дня заснування школи: низенько освітлювані кімнати перетворились на світлі та просторі класи , довгі дерев’яні лави та столи замінили сучасні шкільні меблі, одну книгу на весь клас - перемінили ілюстровані підручники, сучасні технічні засоби, комп’ютери.
Незмінним був і залишається лише той факт , що Бурівська школа існує, і що її вихованці - це її слава і гордість. І як би далеко вони не були , в які б неблизькі світи не заносила їх доля , та в своїх думках і спогадах вони завжди поруч з нею, рідною і дорогою. Ніколи з пам’яті не зітерти споришеву стежку в прозорому тумані, яка пістрявою стрічкою пролягла до незабутньої Бурівської школи.

Своїм виникненням Бурівська школа завдячує місцевому пану – Зараховичу, який розумів необхідність розбудови народної школи і в 1911 році виділив шмат непотрібної болотистої землі під її будівництво. Будівництво тривало два роки, і та вже восени 1913 року Бурівська земська школа приймала своїх перших учнів. Бурівці згадують що до того в селі існувала церковно-приходська школа, яка була заснована приблизно у 90-х роках ХІХ століття. У цій школі працював один вчитель – Родинченко Семен Захарович, котрий сам навчився грамоти у дяка. У школі навчалось біля 40 учнів-хлопчиків і тільки пізніше додалося декілька дівчаток .

Першими вчителями в новозбудованій школі були Самодід Пилип Акимович, Ботяновський Петро Семенович та Марія Миколаївна Громошна.

У 1916 році опікуном школи призначають Ботяновського Петра Семеновича. За даними 1919 року приміщення школи налічувало 9 кімнат у яких навчалось 99 учнів та працювало 4 вчителі – Скоба Євдокія Петрівна 26 років, працює з 1918 року, Самодід Ганна Василівна 26 років, працює з 1915 року, Самодід Пилип Акимович 32 роки, працює з 1913 року, Марія Миколаївна Громошна 30 років, працює з 1914 року, які живуть при школі.

Школа не переставала діяти і у важкий час громадянської війни. Восени 1920 року на загальних зборах селян розглядається питання про необхідність навчання дітей в школі, і вирішують дітей шкільного віку обов’язково відправляти в школу. У 1920-1921рр.школа налічувала 113 учнів в т.ч. 37 дівчат. В той же час вона стає чотирьох комплектною. Земельної ділянки при школі немає, харчування дітей не організовано.

За статистичними даними від 17.01.1924 року в Бурівській неповно-трудовій школі навчається 73 школярів, в т.ч. 9 дівчат. Всіх учнів навчали 3 учителі. Навчання велося українською та російською мовами.

Ленінська комуністична спілка молоді була створена в Бурівці в 1924 році. Серед перших комсомольців були Нікітін Іван, Родинченко Микола, Родинченко Яків. Першим піонером села був Казимир Опанас Єгорович, піонерський галстук йому пов’язали в 1925 році.

Піонерська організація народилася в дні колективізації села. В 1934 році червоні піонерські галстуки першими одягли тоді 14 юних ленінців. Першою вожатою була Кравченко Уляна Іванівна.

У 1931 році на базі початкової земської школи створена семирічна школа. Перший випуск учнів 7 класу відбувся в травневі дні 1934 року. Директорами школи у ці роки були наш земляк Родинченко Павло Олексійович, та Бельська Анастасія Йосипівна, яку направили з м. Городня. Згідно спогадів першої випускниці Тищенко І.Н. це було велике свято для селян.

У важкі воєнні та повоєнні роки директорами Бурівської школи були – Дорошко Василь Онуфрович та Овчинніков Григорій Ілліч.

У 1947 році коли урожай доводилось збирати вручну, піонери Бурівської школи розсипалися по колгоспних полях і збирали колоски, щоб жодний кілограм хліба не загинув. У 1947 році в школі було два других класи, навчання проводиться у дві зміни, директором школи в цей час був Пошайдо Василь Іванович.

1948-1949 навчальний рік у школі розпочало 209 учнів. Директором школи на наступні три роки стає Чугай Ганна Трохимівна. В цей час учнів Бурівської семирічної школи можна побачити на різних роботах: на косовиці, в’язанні снопів, підгрібанні сіна та соломи.

Школа щорічно веде метеорологічні спостереження на встаткованій метеорологічній площадці.

Для відпочинку дітей на перервах і в позаурочний час організовано різні розваги: баян, гармошка, радіола, шахи й шашки, доміно. З 1948 року в школі діє буфет, який забезпечує учнів гарячим чаєм та різними кондитерськими і булочними виробами. Скибка з варенням коштувала 5 копійок.

Велика радість у Бурівській школі була, коли 1 лютого 1950 року випускник Тупичівської середньої школи Дробноход Юхим одержав золоту медаль за відмінні успіхи. Фундамент цих успіхів заклала Бурівська школа, учнем якої Дробноход Юхим був з першого до сьомого класу.

З 1951 по 1963 рік директором стає Родинченко Іван Федорович. У 1951-1952 навчальному році в школі навчалось 217 дітей, серед яких два п’ятих класи.

В позакласній роботі учнів велику роль відіграють різні гуртки, які створені в школі: літературний, фізико-математичний, юннатів, технічний, драматичний, хоровий.

У 1952-1953 навчальному році у школі навчалось 188 учнів, у 1954-1955 навчальному році – 154.

Навчання в школі з 1952 року проходить в одну зміну у красивому, світлому приміщенні школи, розташованому в центрі села. Навчають і виховують учнів 8 учителів з вищою освітою і 6 учителів з середньою освітою, 2 учителі мають звання “Відмінник народної освіти ” , це Петруша Марія Никонівна. та Іценко Олексій Васильович.

1955 року при школі працює шкільна навчальна майстерня, встаткована столярними, слюсарними, свердлильними і токарним верстатами. Одночасно з навчанням учні набувають навичок по обробці деревини й металу, застосовуючи набуті теоретичні знання на практиці.

Практичне використання знань у житті учні проводять і на шкільних дослідних ділянках. При школі є фруктовий сад посаджений учнями в перші роки існування Бурівської семирічної школи.

Бурівська семирічна школа з 1960 року стає восьмирічною загальноосвітньою трудовою політехнічною школою, а в 1961 році відбувся перший випуск восьмикласників. У 1963-1964 навчальному році директором школи був Шарпатий Петро Іванович. Із 205 учнів Бурівської восьмирічної школи не встигало лише 2 учні, на оцінки “5” та “4” навчальний рік закінчили 70 учнів, відмінників у школі 16.

Закінчуючи школу частина учнів йде навчатись в технікуми й сусідню Тупичівську середню школу, частина включається в колгоспні роботи. Для працюючої молоді при школі в 1962 році створено вечірню середню школу сільської молоді. Тепер кожний юнак і дівчина можуть одержати середню освіту у своєму рідному селі.

Працювало в цей час у школі 14 учителів, а саме: Пасова Марія Петрівна, Білан Марія Іванівна, Гумен Михайло Федосович, Навара Іван Степанович, Петруша Марія Никонівна, Семеняко Дмитро Михайлович, Тищенко Ірина Никонівна, Шарпатий Петро Іванович, Чирок Григорій Тимофійович, Бондаренко Ольга Степанівна, Пасов Андрій Михайлович, Шило Сергій Григорович, Тищенко Степан Іванович, Пасова Ольга Андріївна.

У 1964 році директором школи на наступні 9 років стає Іценко Олексій Васильович. У школі навчається 186 учнів. В цей час село розвивається. Поступово оговтується від страшного періоду в житті країни – Другої Світової війни. Після електрифікації села у 1961 році життя села змінюється. Одночасно із зростанням добробуту росте освіченість села.

Директори школи

Корпич Іван Дмитрович 1972-1973 рр.

Іценко Володимир Олексійович 1973-1974рр.

Дерба Раїса Володимирівна 1974-1975рр.

Дуда Надія Іванівна 1975-1979рр.

Ушак Валерій Якович 1979-1985рр.

Дуда Надія Іванівна 1986- 2004рр.

Дробноход Валентина Василівна з 2004 року.

У період 1979-1990 років у школі проводиться декілька капітальних ремонтів у школі замінюється понад 20 віконних рам. Будується котельня, з приміщення школи викидається 10 груб пічного опалення. Школа обкладається цеглою. У ХХІ столітті школа набуває вигляду справжньої затишної домівки. Шкільні кімнати обклеюються шпалерами, з’являються обнови і на вікнах.

Доброю традицією були зустрічі з видатними людьми села. Так у 2001 році організовується зустріч із Мойсієнко Анатолієм Кириловичем, який у рідну школу повернувся відомим поетом, мовознавцем та літературним критиком.

Учні школи постійні учасники художньої самодіяльності, лауреати обласних конкурсів народної творчості. “Дзвінкі голоси” звучали за межами району, учасники драматичних гуртків, призери районних та обласних конкурсів.

Сьогодні школа зустрічає своїх учнів у шелестінні дубів-велетнів, п’янким запахом чорнобривців, гордовитим цвітінням рути, червоними кетягами калини та лелечим сімейством, яке кожного року приносить і приносить дітлахів у рідну школу.

Кiлькiсть переглядiв: 557

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Комунальний заклад "Бурівська гімназія" Тупичівської сільської ради

вул. Центральна 25,15143,Чернігівська область, Городнянський район

Дата останньої зміни 14 Вересня 2023

Фотогалерея